Med-Altitudo
Хвороби та їх лікування
Гломерулонерит

Гломерулонефрит – це інфекційно-алергічне захворювання нирок з переважним ураженням клубочків нефрона.
Класифікація
-
Гострий
-
Хронічний
Етіологія
Причиною виникнення захворювання є B-гемолітичний стрептокок групи А.
Гострий гломерулонефрит виникає після 2-3 тижнів після перенесення гострого інфекційного захворювання (ангіна, скарлатина, ускладнення хронічного тонзиліту,фарингіт тощо).
Клініка
Є два варіанти перебігу цього захворювання:
-
Гострий початок з вираженими симптомами.
-
Моно-безсимптомний – симптоми невиражені.
Основні синдроми при гострому гломерулонефриті:
-
Сечовий – протеїнурія, гематурія, лейкоцитурія, олігурія, анурія.
-
Гіпертензивний - виникає внаслідок активації ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпато-адреналової систем. Для цього синдрому характерним є часті головні болі, задишка, серцебиття, короткочасне порушення зору, підвищення артеріального тиску.
-
Набряковий – виникає внаслідок порушення клуб очкової фільтрації, затримки в організмі натрію та води, зниження онкотичного тиску. Набряки виникають найчастіше під очима, але можуть і поширюватись по всьому тілі (анасарка).
Набряки поділяються на:
-
Осмотичні
-
Онкотичні.
-
Інтоксикаційний синдром
-
Больовий синдром – біль у поперековій ділянці. Симптом Пастернацького позитивний).
Аналіз сечі
-
Колір «м’ясних помиїв»
-
Відносна щільність вище 1030
-
Протеїнурія
-
Лейкоцитурія 20-30 в п/з
-
Гематурія – 100% ознака гломерулонефриту.
-
Циліндрурія – гіалінові, зернисті, гемоглобінові.
Загальний аналіз крові
-
Нормохромна анемія
-
Нейтрофільний лейкоцитоз
-
Збільшення ШОЕ ( до 30-40)
-
Еозінофілія
Лікування гострого гломерулонефриту
-
Ліжковий режим
-
Дієта №7
-
Антибіотикотерапія
-
Гіпотензивні засоби
-
Антиадренергічні препарати
-
Діуретичні препарати
-
Вітаміни групи В, Е,А.