Med-Altitudo

Хвороба Аддісона – хвороба, яка спричинює хронічну ниркову недостатність, внаслідок автоімунного або інфекційного ураження кіркового шару надниркових залоз.

Патогенетична особливість – випадіння глюко- та мінералокортикостероїдної функції кіркового шару надниркових залоз.

Клініка хвороби Аддісона

Хворі скаржаться на слабкість, зниження працездатності, погіршення апетиту, нудоту, блювоту, проноси, тремор рук, втрату маси тіла, пітливість, часті головокружіння.

Огляд

Шкірні покриви -  золотисто-коричневого (бронзового) кольору.

Пульс – прискорений.

АТ – знижений.

Знижується секреторна, кислотоутворююча функція шлунка; статева функція (знижується лібідо, розвивається імпотенція, порушення менструального циклу у жінок).

Аналіз крові при хворобі Аддісона

• Нормоцитарна анемія

• Прискорене ШОЕ

• Лімфоцитоз

• Зменшення рівня альбумінів.

Визначення рівня кортикостероїдів крові та сечі – нижче 4 ммоль/добу (17-ОКС) підтверджує діагноз Аддісонова хвороба.

Лікування включає прийом таких препаратів, як:

• Глюкокортикоїдів

• Мінералококртикоїдів

• Натрію хлориду

• Вітаміну С

• Анаболічні стероїди

Ожиріння – стан організму, при якому спостерігається надлишок жирової тканини.

Є такі види ожиріння:

• Первинне (екзогенне)

• Аліментарне ожиріння (переїдання, гіподинамія,вагітність, спадковість)

• Вторинне (ендогенне). Форми:

• Церебральна – ураження центральної нервової системи (пухлина, травма)

• Гіпофізарна

• Наднирковозалозна

• Яєчникова

При ожирінні виявляється перехід вуглеводів у жири, ліполітичні ферменти знижують свою активність; активується процес синтезу та гальмування розпаду жирів.

Ступені ожиріння:

• Переважання маси тіла до 29% - перший ступінь ожиріння;

•  Від 30 до 49% - другий ступінь ожиріння;

• Від 50 до 99% - третій ступінь ожиріння

• Більше 100% - четвертий ступінь ожиріння.

Клініка ожиріння

Хворі скаржаться на підвищення маси тіла, швидку втомлюваність, знижену працездатність, біль у суглобах (колінних), біль у ділянці серця, підвищення апетиту, розлади менструального циклу, закрепи, метеоризм. (особи зі ступенем ожиріння ІІІ-ІV). Пацієнти, у яких І та ІІ ступень ожиріння скарг зазвичай не мають.

Ожиріння може спричинити розвиток таких захворювань, як:

• Цукровий діабет ІІ типу

• Серцева недостатність

• Артрит

• Глибокий тромбоз вен

• Ішемічна хвороба серця

• Артеріальна гіпертензія тощо.

Аналіз крові при ожирінні

• Підвищений рівень холестерину, ліпідів

• Гіперглікемія

• Дисліпопротеїнемія

• Порушення толерантності до глюкози

ЕКГ – ознаки ішемічної хвороби серця;

УЗД – ознаки панкреатиту, холециститу.

Лікування ожиріння.

• Дієтотерапія

• Лікувальне голодування

• Фізіотерапевтичні процедури

• Фізична активність

• Медикаментозна терапія

• Санаторно-курортне лікування

• Хірургічні методи (при тяжкому ступені ожиріння)

      Профілактика ожиріння

• Нормалізація або підтримання в нормі маси тіла

• Раціональне (збалансоване) харчування

• Активний спосіб життя

• Боротьба зі стресовими ситуаціями

• Тривалість сну 7-8 год.

Гіпотиреоз – це захворювання, яке пов’язане із зниженням або повним припиненням функції щитоподібної залози. Хворіють переважно жінки у віці 30-60 років.

Гіпотиреоз буває:

• Первинним – розвивається внаслідок пошкодження ЩЗ

• Вторинним – розвивається внаслідок недостатньої продукції аденогіпофізом тиреотропних гормонів.

• Третинним – уражаються гіпоталамічні центри, які секретують тиреоліберин.

Спричинюють первинний гіпотиреоз такі фактори:

• Автоімунні процеси

• Запальні процеси

• Гнійні процеси

• Інтоксикація

• Рентгеноопромінення

• Недостатнє надходження йоду в організм

В наслідок цього щитовидна залоза зменшується в розмірах; гальмується синтез Т3,Т4.

При вторинному гіпотиреозі порушується не тільки синтез, але й надходження тиреоїдних гормонів з ЩЗ у кров.

В результаті гіпотиреозу відбувається порушення білкового, ліпідного, водно-сольового та ін.. обміну. Основний обмін сповільнюється. Активація процесів перетворення ліпідів та глюкози ( гіперхолестеринемія, гіперліпідемія).

Клініка гіпотиреозу

Скарги хворих на загальну слабкість, апатію, млявість, погіршення пам’яті, сонливість, мерзлякуватість. У пацієнтів змінюється поведінка: вони стають монотонними, говорять невиразно, мають байдужий погляд,обличчя набрякле, риси його грубі, язик збільшений .

ЩЗ – не пальпується.

Шкіра суха, потовщена, груба, не збирається в складку.

Волосся випадає, рідке.

Нігті – посмуговані, ламкі.

АТ – знижений

Пульс – ритмічний, рідкий, слабкого наповнення та напруження.

Температура тіла знижена

Функція статевих та надниркових залоз понижена.

Аналіз крові при гіпотиреозі

• Анемія

• Лейкопенія

• ШОЕ прискорене

• Лімфоцитоз

• Гіпоальбумінемія

• Гіперхолестеринемія

• Підвищення рівня ТТГ

• Знижується вміст білково-зв’язаного йоду.

ЕКГ при гіпотиреозі

Реєструють синусову брадикардію, зниження інтервалу S-T нижче ізоелектричної лінії, інтервал  P-Q подовжений.

Лікування гіпотиреозу

• Лікувальна дієта з підвищеною кількістю білка та зниженою кількістю вуглеводів і  жирів.

• Медикаментозна терапія (використання тиреоїдиних гормонів)

• Застосування імуноактивних препаратів

• Оксигенотерапія