Med-Altitudo

Анафілактичний шок – це патологічна реакція організму, на парентеральне введення лікарських препаратів (пеніцилін,сульфаніламіди, вакцини, рентгеноконтрастні речовини тощо), пил рослин, укус комах та рідше харчові алергени.

Клініка анафілактичного шоку

Гострий початок (через кілька секунд чи хвилин після контакту з алергеном). У пацієнта спостерігається:

• Відчуття жару

• Гіперемія шкірних покривів

• Збудження або, навпаки, депресія

• Головний біль

• Відчуття страху (смерті)

• Задуха

• Біль за грудиною

• Знижений артеріальний тиск

• Ниткоподібний пульс

• Судоми

• Мимовільне сечовипускання

Смерть найчастіше виникає від гострої дихальної недостатності внаслідок бронхоспазу, набряку легень та гострої серцево-судинної недостатності (набряк мозку, гіповолемія).

Перша допомога при анафілактичному шоку

• Негайне припинення введення лікарської речовини чи іншого алергену. Накладання джгута проксимально від  місця введення алергена.

• Потерпілого  покласти на тверду поверхню та зафіксувати язик для попередження асфіксії.

• Ввести підшкірно в місце введення алергену(або в місце укусу) 0,1% розчина адреналіну 0,5 мл. + в/в, крапельно 0,1% 1мл. р-ну адреналіну.

• Введення преднізолону (75-150мг), дексаметазону (4-20 мг), гідрокортизону (150-300) помагають вивести потерпілого з анафілактичного шоку.

• Введення антигістамінних препаратів (піпольфен, супрастін)

• При проявах серцево-судинної недостатності ввести корглікон 1 мл. 0,06%, фуросемід

• При набряку гортані – трахеостомія

Перша допомога. Сонячний удар.

Сонячний удар – ураження центральної нервової системи внаслідок інтенсивної дії прямих сонячних променів. Виникає найчастіше у людей які працюють  в польових умовах з незахищеною головою у жарких умовах. Може виникати і під час перебування на сонці так і через 6-9 годин після впливу сонячних променів.

Симптоми сонячного удару.

• Головна біль

• Загальна слабість

• Нудота та блювота (інколи)

• Шум в вухах

• Головокружіння

При огляді потерпілого можна спостерігати гіперемію шкіри обличчя, підвищення температури тіла (інколи до 40С), також спостерігається тахікардія та збільшення частоти дихання та посилене потовиділення, зниження АТ. У важких випадках можлива втрата свідомості та дихання Чейна-Стокса. В рідкісних випадках збудження, судоми, марення, галюцинації.

Перша допомога при сонячному ударі.

В першу чергу потрібно припинити дію прямих сонячних променів на потерпілого і охолодити його. Для цього потрібно відвести його в тінь, або прохолодне приміщення, дати випити холодної води, звільнити його від одягу, також поставити на голову холодний компрес і огорнути змрчену холодною водою тканину. У важких випадках внутрішньовенно вводять 500 мл. ізотонічного розчину NaCl. При розладах дихання підшкірно вводять 1-2 мл. кофеїну 10%. У випадку зупинки дихання проводять штучну вентиляцію легень. При набряку легень вводять внутрішньовенно 0,5-0,75 мл. 0,05% розчину строфантину, також призначають  сечогінні засоби – фуросемід 2 мл. 4% розчин.

Невідкладні стани. Легенева кровотеча та кровохаркання.

Кровохаркання – це присутність крові в мокротинні у вигляді червоного домішку або у вигляді прожилок. Це є свідченням легеневої кровотечі.

Є багато причин, наслідком яких можуть бути легеневі кровотечі. Вони можуть бути зумовлені:

• Розривом судин (аневризма, телеангіоектазія)

• Арозією судин (пухлини, бронхоектази та каверни)

• Діапедез еритроцитів

• Інфаркт легень

Кровохаркання супроводжується або спричиняється внаслідок таких захворювань:

• Пневмонія

• Інфаркт легень

• Абсцес легень

• Туберкульоз

• Бронхоектатична хвороба

• Травма грудної клітки

• Силікоз

• Мітральний стеноз

• Аневризма аорти

• Карцинома бронха та ін..

Дуже важливим є здатність відрізнити легеневу кровотечу від  кровотечі з і шлунку та стравоходу. Обстеження потрібно починати з ротової порожнини і виключити кровотечу  внаслідок гінгівітів і стоматитів. При кровотечі з легень спостерігаються ознаки асфіксії. Масивна кровотеча з легень не супроводжується кашлем. Легенева кровотеча відрізняється від шлункової зовнішнім виглядом крові: кров яскраво-червона, піниста і не згортується. Також при масивних кровотечах потрібно запобігти потраплянню крові в ШКТ.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

Лікування направлення на зняття больового синдрому, зупинку кровотечі. Постраждалий повинен прийняти положення сидячи, пиття холодної води малими порціями.

Біль знімають за допомогою внутрішньом’язовим введенням 1-2 мл анальгіну і  1-2 мл 2,5% розчину піпольфену. Для зняття кашлю використовується кодеїн 0,015 г, діонін 0,02 г. Також вводять препарати, які сприяють зупинці кровотеч:

• 10 мл 10% розчину глюконату кальцію внутрішньовенно

• 1-2 мл 1% розчину вікасолу внутрішньом’язево

Якщо зупинити кровотечу не вдається то використовують переливання крові в об’ємі 100-250 мл, попередньо перевіривши відповідність груп крові .

Через високий ризик асфіксії проводять штучну вентиляцію легень. Інтубаційну трубку вводять в неуражений бронх.

У випадку коли кровохаркання виникає при інфаркті легень проводять таку терапію:

• 50 000 ОД фібринолізину в 205 мл ізотонічного розчину хлориду натрію  внутрішньовенно

• 15 000 ОД гепарину підшкірно.

• Кародіотонічні засоби (0,5 мл 0,75% розчину строфантину)

• Антибіотики широкого спектру дії

• Знеболюючі препарати

При гострій лівошлуночковій недостатності необхідне використання діуретинів.