Med-Altitudo

Хронічний гастрит

При частих рецидивах гострий гастрит може перейти у більш важчу форму, а саме  хронічну.

Інколи цей зв’язок відсутній.

Етіологічні фактори аналогічні із гострим гастритом. Слизова оболонка шлунка руйнується під впливом екзогенних та ендогенних чинників.

Класифікація

• Аутоімунний  (гастрит типу А) – супроводжується атрофією залоз шлунка аж до ахілії

• Неімунний (гастрит типу В) – пов’язують з мікроорганізмом Helicobacter pylori.

• Антральний

• Дифузний

• Змішана форма (тип АВ) – ураження різних ділянок слизової оболонки шлунка.

• Хімічний (рефлексний)

Клініка

Для хронічного гастриту характерні такі синдроми:

• Больовий

• Диспепсичний

• Астеноневротичний

• Демпінг-синдром

Прогрес захворювання може спричинити утворення  виразки (підвищена секреторна функція) або пухлин (зниження секреції).

Лікування  хронічного гастриту

 Хронічний  аутоімунний гастрит:

• Дієта №1

• Замісна ферментна терапія

• Препарати, які стимулюють секреторну функцію шлунка

• Спазмолітики

• Фітотерапія

Хронічний гастрит типу В

• Дієта №1

• Фармакотерапія (метронідазол, фуразолідон, альмагель, оксацилін)

• Лужні мало мінералізовані мінеральні води (Поляна Квасова, Боржомі)

Гастрит – це запалення слизової оболонки і глибших шарів стінки шлунка.

Класифікація гастритів:

• Гострий

• Хронічний

Гострий гастрит

Етіологія

Захворювання зумовлене такими факторами:

• Споживання недоброякісної та гострої їжі (холодна, гаряча, алкоголь).

• Хімічними

• Механічними

• Алергічними

• Бактеріальними.

Гострий гастрит поділяється на

• Катаральний – слизова оболонка потовщена, поверхня її вкрита слизовими масами, наявні дрібні крововиливи та ерозії.

• Фібринозний  - слизова оболонка шлунка потовщена наявні фібринозні плівки сірого або жовто-коричневого кольору.

• Гнійний – стінка шлунка різко потовщена. Слизова оболонка з крововиливами та фібринозно-гнійними плівками. З поверхні розтину стікає гнійна рідина.

Клініка

Початок захворювання гострий. Хворий може  скаржиться на втрату апетиту, відчуття важкості та болю в епігастральній ділянці, нудоту та блювоту,загальну слабкість , пронос, метеоризм, посилене слиновиділення або сухість в роті.

Аналіз крові показує нейтрофільний лейкоцитоз. Аналіз сечі – альбумінурію, циліндрурію.

Гастроскопія – один з найкращих методів підтвердження діагнозу гастрит (гіперемовану слизову оболонку , вкрита великою кількістю слизу.

Лікування гастриту

• Негайне промивання шлунка теплою водою

• Очисна клізма

• Адсорбенти (активоване вугілля)

• Спазмолітики при вираженому больовому синдромі

• Дієта №1

Хронічний коліт – запалення товстої кишки з рецидивним перебігом.

Етіологія хронічного коліту

Спричинити захворювання можуть:

• Збудники кишкових інфекцій ( амеби, гельмінти, балантидії).

• Супутня патологія (гепатити, хронічний гастрит тощо)

• Медикаментозні засоби

• Аліментарний фактор

• Токсичний фактор

• Алергія

• Зловживання проносними засобами, клізмами.

Класифікація хронічного коліту

• Інфекційний коліт

• Специфічний

• Неспецифічний

• Токсичний коліт

• Екзогенні

• Ендогенні

• Паразитарний коліт

• Аліментарний коліт

• Симптоматичний коліт

• Коліт змішаної етіології

Є 4 форми проктосигмоїдиту

• Катаральна - гіперемована слизова оболонка, підсилений судинний малюнок;

• Ерозивна - наявність ерозій та геморагій на тлі гіперемованої слизової оболонки;

• Атрофічна  - стоншена слизова оболонка, блідо-рожевого кольору;

• Запалення слизової оболонки з переважанням набряку – відсутній судинний малюнок, тьмяна слизова оболонка, поодинока зернистість.

Клініка хронічного коліту

Скарги хворих на закреп, біль у різних відділах живота (ниючий, тупий, підсилюється після прийому їжі та перед дефекацією), пронос, метеоризм, несправжні позиви до дефекації, порушення апетиту, нудоту, відрижку, блювання, печію, головний біль, порушення працездатності, поганий сон

Загальний аналіз крові при хронічному коліті

• Зсув лейкоцитарної формули вліво

• Прискорене ШОЕ

Дослідження калу при хронічному коліті

• Наявність кристалів Шарко-Лейдена

• Кал рідкий або твердий, містить слиз та лейкоцити, внутрішньоклітинний крохмаль, неперетравлену клітковину.

Лікування хронічного коліту

• Дієта №3,4

• Вітаміни

• Антибіотикотерапія

• Еубіотики

• Обволікаючі  відвари рослин

• Фізіотерапевтичні процедури

• Санаторно-курортне лікування.

Це захворювання зустрічається частіше у чоловіків.  Причини виникнення невідомі.

Фактори ризику:

• Неправильне харчування (гаряча, груба їжа тощо)

• Шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління)

• Хронічні захворювання шлунка (виразкова хвороба, гастрит)

Класифікація

• Екзофітний

-  поліпоподібний

- грибоподібний

- блюдцеподібний

- бляшкоподібний

• Ендофітний

• Виразково-інфільтративний

• Дифузний

• Рак-скір

• Колоїдний

 Раку шлунка зумовлює

• дисплазією епітелію

•  кишкову метаплазію

 Клініка

Основні синдроми:

• Больовий

• Диспептичний

• Інтоксикаційний

• Демпінг-синдром

Рентгенологічні ознаки раку шлунка:

• Дефект наповнення

• Відсутність перистальтики в місці дефекту

• Стен озування просвіту

• Обрив складок

• Затримка контрасту над місцем звуження

•  

• Хірургічне лікування – І стадія

• Променева терапія – ІІ стадія

• Медикаментозне лікування (симптоматичне) – ІІІ, ІV стадії

Вірусні гепатити

Вірусний гепатит – захворювання спричинене вірусом, що характеризується ураження печінки та органів ШКТ.

Збудниками вірусного гепатиту є віруси: HAV, HBV, HDV.

Джерелом інфекції є носій, тобто хвора людина. Гепатит А передається фекально-оральним шляхом, характеризується епідемічними спалахами, не викликає розвиток церозу.

Вірусний гепатит B

За перебігом буває гострий і хронічний. Інкубаційний період триває до 180 днів (довготривалий інкубаційний період)

Передається переважно через кров:

• Використання нестерильного медичного обладнання (ін’єкційні, операційні)

• Переливання крові

• Татуювання та ін..

Клініко-морфологічні форми вірусного гепатиту:

• Гостра циклічна

• Безжовтушна

• Холестатична

• Хронічна

• Некротична

Основними ознаками гепатиту B є:

• пожовтіння шкіри та склер

• підвищення температури тіла

• погіршення самопочуття

• погіршення апетиту

• нудота

• потемніння сечі

• інтоксикація

Лікування та профілактика вірусних гепатитів:

Зазвичай призначається комплексне лікування

• Призначення противірусних препаратів

• Симптоматичне лікування (усунення проявів інтоксикації, зниження температури тіла, усунення явищ диспепсії та ін..)

• Дієта №5

Для профілактики вірусного гепатиту обов’язковим є дотримання особистої гігієни, дотримання гігієни в закладах потенційно переносники вірусного гепатиту (лікарні, салони краси, туту-салони та ін..) і дотримання правил експлуатації, стерилізації та утилізації медичного інструментарію.

Хронічний ентерит – запалення тонкої кишки, що веде до склерозу та атрофії її слизової оболонки.

Етіологія хронічного етериту

Розвиток хронічного ентериту може виникати після перенесення:

• Гострого ентериту

• Кишкової інфекції (дизентерія)

Ще одними з факторів розвитку хронічного ентериту є:

• Аліментарний

• Незбалансоване харчування

• Переїдання

• Гостра їжа

• Токсичний

• Свинець

• Миш’як

• Захворювання органів травлення

• Гепатит

• Хронічний панкреатит

• Цироз печінки

 Клініка хронічного ентериту

Клінічні прояви можна поділити на:

• Загальні  - синдром мальабсорбції, зниження працездатності, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся.

• Місцеві – розлади стільця (рідкі, кашкоподібні випорожнення жовто-зеленого кольору), метеоризм,біль в області пупка, відчуття переповнення в животі після їди, закрепи.

Загальний аналіз крові – ознаки залізодефіцитної анемії.

Лікування хронічного ентериту

• Дієта №4

• Медикаментозна терапія:

• Антибіотики

• Сульфаніламідні препарати

• Еубіотики

• Ферментні препарати

• Санаторно-курортне лікування.