Med-Altitudo

Бронхіт – це захворювання, яке характеризується запаленням бронхів.

Бронхіт поділяється на:

• Гострий - гостре запалення бронхів, частіше вірусної етіології.

• Хронічний - виникає внаслідок частих рецидивів гострого бронхіту. Уражаються здебільшого дрібні бронхи.

Є 3 види гострого бронхіту:

• Гострий (простий) бронхіт

• Гострий обструктивний бронхіт

• Гострий бронхіоліт (запалення бронхіол)

Хронічний бронхіт поділяється на:

• Хронічний дифузний бронхіт

• Поліпозний хронічний бронхіт

Основні синдроми при хронічному бронхіті

• Мукоциліарної недостатності

• Легеневої гіпертензії

• Бронхіальної обструкції

• Хронічного легеневого серця.

 Для бронхіту характерним є:

•  Надмірна секреція слизу

• Запальна інфільтрація

• Потовщення бронхіальної стінки

• Набряк слизової оболонки

• Бронхоспазм

Етіологічні фактори:

• Фізичні (сухе або холодне повітря)

• Хімічні (пари хлору, сірчаний газ тощо)

• Пил

• Спадкова недостатність захисних бар’єрів дихальної системи (муко целюлярний)

Ускладнення гострого бронхіту:

• Бронхопневмонія

• Хронічний бронхіт

• Пневмонія (перібронхіальна проміжна (інтерстиціальна))

Ускладнення хронічного бронхіту:

• Ателектаз

• Обструктивна емфізема

• Хронічна пневмонія

• Пневмофіброз

 Клініка гострого бронхіту

• Гострий бронхіт – кашель сухий, але через 2-3 дні стає вологим, незначне тахіпное, дзижчачі сухі хрипи через 2-3 дні замінюється різнокаліберними вологими.

• Обструктивний бронхіт – сухий, болючий кашель, експіраторна задишка, подовжений видих, жорстке дихання, сухі свистячі хрипи.

• Бронхіоліт – сухий кашель, експіраторна задишка, значна кількість дрібно пухирчастих вологих хрипів з обох сторін.

Клініка хронічного бронхіту

• Кашель з виділенням мокроти (слизове, гнійне) частіше зранку після сну.

• Задишка спочатку незамінна (тільки фізичних навантаженнях), пізніше – сильна у стані спокою.

• Кровохаркання – прожилки крові в харкотинні.

Характеристика харкотиння

     Спочатку в’язке, слизоподібне, пізніше – поява крові.

  Лікування

• Ліжковий  режим

• Пити велику кількість води («Поляна Квасова», «Боржомі»), теплого молока із содою.

• Відмова від тютюнопаління

• Висококалорійне харчування

• Антибіотикотерапія

• Муколітичні препарати (амброксол)

• Дихальна гімнастика

• Кліматолікування

Профілактика бронхіту

• Вакцинація

• Приймання імуностимулюючих препаратів, особливо в період осінь-зима

• Дотримання правил особистої гігієни

Рак легені – злоякісна пухлина, що розвивається з покривного епітелію слизової оболонки альвеол, бронхів  та епітелію бронхіальних залоз.

Етіологія раку легень

Причини розвитку раку легень не встановлені.

Фактори ризику:

• Куріння

• Забруднене повітря

• Професійні шкідливості (пил, хімічні канцерогени)

• Хронічні захворювання легень (туберкульоз, хронічний бронхіт)

• Вік. У людей старшого віку рак легень трапляється частіше.

Класифікація раку легень

• Центральний – виражені симптоми

• Периферичний – прихована симптоматика

Рак легень проявляється такими синдромами,як:

• Мукоциліарної недостатності

• Дихальної недостатності

• Ущільненням легеневої тканини

• Легеневої гіпертензії

• Хронічного легеневого серця.

Клініка раку легень

Часто рак легень перебігає під видом хронічного бронхіту, бронхіальної астми, бронхоектатичної хвороби тощо.

Центральний рак легені. Головною скаргою хворих є кашель (від покашлювання до тяжкого надсадного кашлю із задишкою та ціанозом) . Кровохаркання, біль у грудній клітці, підвищення температури тіла  – ще одні з важливих клінічних ознак раку легень..

Периферичний рак легені. Клінічна картина бідніша. Симптоми проявляються, коли пухлина проростає у великий бронх.  Рак верхівки – сильний біль у верхньому плечовому поясі з порушенням чутливості.

При множинних вогнищевих метастазах у лімфатичних вузлах відбувається стиснення порожнистої вени. Шия та лице стають набряклими, одутлими, а підшкірні вени грудної клітки різко  розширені.

Перкусія – наявність зон вкорочення перкуторного звуку.

Аускультація – амфоричне дихання, що закінчується повною відсутністю дихальних шумів у зоні ателектазу. 

Рентгендіагностика

Спостерігається синдром обмеженого затемнення, синдром вогнищ і обмеженої дисемінації.

Загальний аналіз крові

• Анемія

• Лейкопенія

• Лейкоцитоз

• Прискорене ШОЕ

• Тромбоцитопенія

Лікування раку легень

• Радикальне хірургічне втручання тільки в 10-15% - резекція легені з видаленням реґіонарних лімфатичних вузлів кореня легені і середостіння.

• Хіміотерапія

• Рентгенотерапія

• Гормонотерапія

Бронхоектатична хвороба – це хронічне захворювання легень, головною ознакою якого є локальне розширення бронхів, що проявляється хронічними ендобронхіальними нагноєннями.

Етіологія бронхоектатичної хвороби

Фактори розвитку:

• Генетична неповноцінність бронхіальної стінки

• Послаблення захисних механізмів

• Хронічні вогнища інфекції верхніх дихальних шляхів.

При бронхоектатичній хворобі найчастіше вражаються бронхи 4-6 порядку.

Класифікація бронхоектатичної хвороби

• Бронхоектатична хвороба за фазами розвитку поділяється

• Загострення

• Ремісії

• Бронхоектази за формою поділяються на:

• Циліндричні

• Веретеноподібні

• Мішечковими

• Змішаними

• Перебіг захворювання

• Легкий

• Середньої важкості

• Важкий

Бронхоектатична хвороба може ускладнитися

• Септицемією

• Кровотечею

• Дихальною недостатністю

• Хронічним легеневим серцем

• Абсцес легень

• Гангрена легень

• Пневмоторакс

• Амілоїдоз

Клініка

Хворий скаржиться на кашель (продуктивний), який посилюється вранці при зміні положення тіла. Кількість гнійного харкотиння протягом дня – 20-500 мл.  Харкотиння має неприємний запах. Рідко при  БЕХ кашель може бути непродуктивним. Пізніше пацієнт скаржиться на задишку спочатку при фізичних навантаженнях, а згодом – в стані спокою, біль у грудній клітці.

Ще  ознаками цієї хвороби є кровохаркання, підвищення температури тіла (при посиленні кашлю). Хворий часто хворіє на респіраторні захворювання і пневмонії.

Огляд

• Акроціаноз

• Фаланги пальців у вигляді барабанних паличок

• Нігті у вигляді годинникових скелець

• Асиметрична грудна клітка (емфізематозна)

Перкусія – коробковий перкуторний звук

Аускультація

• Амфоричне дихання

• Дихальні шуми ( низькотемброві хрипи, великоміхурцеві, середньо міхурцеві та дрібно міхурцеві хрипи. Шум тертя плеври)

Загальний аналіз крові

• ШОЕ прискорене

• Нейтрофільний лейкоцитоз

• Зсув лейкоцитарної форми вліво

Лікування бронхоектатичної хвороби

• Санація бронхіального дерева

• Антибіотикотерапія

• Муколітичні препарати

• Бронходилататори

• Імуномодулятори

• Вітамінні перепарати.

Пневмосклероз – це патологічний стан, який характеризується замісним розростанням сполучної тканини в паренхімі та страмі.

Етіологія пневмосклерозу

Зумовлюють розвиток пневмосклерозу:

• Хронічний бронхіт

• Пневмонія

• Туберкульоз

• Коклюш

• Професійні захворювання

• Серцево-судинні захворювання

• Колагенози тощо.

Патогенез пневмосклерозу

Запальний процес у бронхолегеневій тканині завершується формуванням склеротичних змін внаслідок посилення фібропластичних процесів. Морфо-функціональні елементи  паренхіми легень руйнуються. Згодом виникають порушення крово- та лімфообігу. Пізніше – дихальна недостатність, легенева гіпертензія та хронічне легеневе серце.

 Класифікація пневмосклерозу

Розрізняють такі форми пневмосклерозу:

• Дифузна – легені консистенції щільної гуми. Легенева тканина заміщена полями фіброзу.

• Сітчаста – часто супроводжує емфізема легень

• Інтерстиціальна

• Локальна – уражає певні ділянки легеневої тканини (наприклад - верхівки).

Клініка пневмосклерозу

Розвиток захворювання може проходити багато років безсимптомно. Пізніше, коли хвороба загострюється, хворі скаржаться на задишку,кашель, слабкість, зниження працездатності. В анамнезі – хронічний бронхіт, пневмонія, туберкульоз, абсцес легені.

Є три періоди розвитку пневмосклерозу:

• Компенсований – скарги відсутні

• Субкомпенсований – скарги на задишку, кашель.

• Декомпенсований – легенева та серцева недостатність

Огляд

Грудна клітка зазвичай  паралітично типу, інколи – бочкоподібного.

Перкусія – «мозаїчний малюнок» перкуторного звуку

Аускультація – жорстке дихання з бронхіальним відтінком. Хрипи – сухі та вологі низько темброві, не дзвінкі.

Рентгендіагностика пневмосклерозу

Посилення легеневого малюнка. Деформація купола діафрагми.

Лікування пневмосклерозу

• Оксигенотерапія

• Бронходилататори

• Муколітики

• Антигіпоксанти

• Фізіопроцедури.

• Імуномодулятори

• Антагоністи кальцію

• Вітаміни А,Е

• Імуномодулятори

• Антагоністи кальцію

• Вітаміни А,Е

Емфізема легень – це анатомічна альтерація легень, що характеризується патологічним розширенням повітряних просторів та деструктивними змінами стінки альвеол.

Для емфіземи легень характерні такі синдроми, як:

• Бронхіальної обструкції

• Мукоциліарної неспроможності

• Дихальної недостатності

• Легеневої гіпертензії

• Хронічного легеневого серця.

Етіологія емфіземи

• Ендогенні фактори

• Протеолітичні ферменти – дефіцит альфа-1-інгібітора протеїназ.

• Екзогенні фактори

• Куріння

Форми емфіземи легень

• Первинна – розвивається поза обструктивним бронхітом. Характерним для цієї форми емфіземи є: пошкодження еластичного каркасу легень, зниження (втрата) еластичних властивостей легень;

• Вторинна – супроводжується деструкцією респіраторного відділу легень. Ця форма емфіземи може бути:

• Дифузною – розвивається на фоні хронічного обструктивного бронхіту;

• Вогнищевою – зумовлює локальну бронхіальну обструкцію або неповну обтурацію;

• Навколорубцева – виникає внаслідок перенесених пневмоній, туберкульозу тощо., у вигляді рубцево зміненої ділянки легеневої тканини. Найчастіше локалізується на верхівках легень;

•  Дитяча часткова – характерна для дітей раннього віку;

• Синдром Маклеода – рідка однобічна форма емфіземи, що виникає внаслідок перенесених у дитинстві захворювань легень, при яких може бути локальний бронхіолі чи бронхіт;

• Парасептальна – характеризується тим, що змінена легенева тканина прилягає до сполучної перегородки або  плеври;

• Булльозна – виникнення булли – повітряної порожнини діаметром більше ніж 1 см. Не є самостійною формою емфіземи.

Клініка емфіземи легень

Скарги хворих на експіраторну задишка, зниження працездатності, в анамнезі – хронічний обструктивний бронхіт, пневмонія, туберкульоз. Пацієнти зазвичай астенічної конституції, сутулі та з низькою масою тіла. Грудна клітка – бочкоподібна. Ребра розташовані горизонтально.

Перкусія – коробковий звук

Аускультація – ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом.

Рентгендіагностика емфіземи легень

Збільшення прозорості легеневої тканини, ослаблений судинний малюнок. Низько розташована діафрагма, малорухома, сплющена. Серце невидимих розмірів. Розширений ретростернальний простір.

Ускладнення емфіземи легень

• Дихальна недостатність

• Серцева декомпенсація за правошлуночковим типом.

Лікування емфіземи легень

• Замісна терапія – парентерально вводять інгібітори протеїназ.

• Бронхолітичні препарати

• Аерозольні інгалятори комбінованої дії

• Муколітичні препарати

• Інгібітори АПФ

• Глюкокортикостероїди

• Оксигенотерапія

• Лікувальна гімнастика

Профілактика емфіземи легень

• Боротьба з курінням

• Попередження бронхіальної обструкції

• Медико-генетичне консультування для запобігання народження дітей зі спадковим дефіцитом альфа-1- інгібітора протеїназ.

Плеврит -  це запалення плеври, яке відбувається внаслідок захворювань інших органів та систем.

Синдромами плевриту є:

• Наявність рідини в плевральній порожнині

• Больовий

• Інтоксикаційний

• Ущільнення легеневої тканини

• Дихальної недостатності

• Легеневої гіпертензії

• Хронічного легеневого серця.

Класифікація плевриту

• Інфекційний – розвиток цього плевриту залежить від збудників, що викликали розвиток основного процесу в легенях (пневмонія, туберкульоз, абсцес)

• Неінфекційний, або асептичний – пов’язаний із травмою, інфарктом легені, внутрішньоплевральним крововиливом.

Патанатомія плевриту

 Клітинна інфільтрація плевральних листків, нагромадження між ними ексудату,запальний набряк – головні патанатомічні особливості плевриту.

Клініка плевриту

Є три основних синдроми:

• Синдром сухого (фібринозного) плевриту – скарги хворого на деручи-колючий біль на боці ураження, що посилюється при кашлі, диханні. Кашель сухий. Частота дихання збільшена. Аускультація – послаблене везикулярне дихання та шум тертя плеври. Рентгенологічні ознаки відсутні. Перебіг такого плевриту 2-3 тижні.

• Синдром випітного (з рідким ексудатом) плевриту – хворі скаржаться на відчуття розпирання, важкості та стискання на ураженому боці грудної клітки; задишку, утруднення видиху. Хворий  приймає вимушене положення на ураженому боці. При огляді – ціаноз, набухлі вени шиї. Голосове тремтіння послаблене. Виділяють три періоди хвороби:

• Ексудації

• Стабілізації

• Розсмоктування.

• Синдром гнійного плевриту (емпієма плеври).

Аналіз крові при плевриті

• Лейкоцитоз

• Прискорене ШОЕ

• Високий рівень фібриногену

• Зменшення кількості альбумінів

Основні методи діагностики плевриту:

• УЗД

• Рентгенологічне дослідження (синдром тотального, субтотального затемнення, синдром обмеженого затемнення)

• Плевральна пункція

• КТ

• МРТ

Лікування  плевриту

• Ліжковий або напівліжковий режим

• Протизапальні засоби

• Десенсибілізуючі засоби

• Аналгезивні засоби

• Антибактеріальні

• Протипухлинні

• Плевральна пункція