Med-Altitudo
Хвороби та їх лікування
Остеомієліт
Остеомієліт – інфекційне запалення кісткового мозку, яке переходить на губчасту та компактну речовину кістки та окістя. Шасеньяк вперше описав клініку остеомієліту у 1852р.
Класифікація остеомієліту:
-
За перебігом :
-
Гострий
-
Хронічний
-
За механізмом інфікування:
-
Первинний гематогенний
-
Вторинний
-
Етіологічно:
-
Специфічний
-
Неспецифічний
-
По локалізації:
-
Епіфізарний
-
Метадіафізарний
Гострий гематогенний остеомієліт
Етіологія остеомієліту:
Збудники: золотистий стафілокок, рідше стрептокок, колі формні бацили, пневмококи, гонококи, патогенні гриби.
Для розвитку остеомієліту важливим є наявність первинного джерела інфекції (фурункул, карбункул, бешиха, карієс тощо).
Патогенез остеомієліту:
Остеомієліт найчастіше уражає довгі трубчасті кістки, а саме – стегнова, плечова, гомілкова.
Гнійний процес починається в кістково-мозкових щілинах метафізів. Внаслідок цього спостерігається сповільнення кровообігу у цьому місці. Далі виникають вогнища некрозу та формуються секвестри. Окістя відшаровується гноєм. Гнійний процес уражає кістковий мозок, кортикальний шар кістки, періост, прилеглі м’які тканини.
Клінічна картина гострого гематогенного остеомієліту
-
Токсична форма. Розвиток дуже стрімкий. Місцеві прояви незамітні. У хворого спостерігається висока температура, знижений тиск, пульс частий, висипка на шкірі. Розвивається гостра дихальна та серцево-судинна недостатність. Симптоми подібні до септичного шоку.
-
Септико-піємічна форма. У хворого виражені ознаки інтоксикації. Локальна болючість,протибольова контрактура спостерігаються з перших днів захворювання. Множинні метастатичні вогнища у кістках та паренхіматозних органах.
-
Локальна форма. Розпираючий біль у кістці. Після двох днів розвиваються місцеві прояви (Набряк кінцівки, обмеження рухів, гіперемія). Внаслідок прогресування хвороби може утворитися флегмона та нориці.
Лікування остеомієліту
-
Антибіотикотерапія
-
Імунотерапія
-
Дезінтоксикаційна терапія
-
Симптоматична терапія
-
Хірургічне лікування